- мучити
- (кого — завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних / моральних страждань); карати (завдавати мук, тортур); терзати, розтерзувати, розтерзати, розшарпувати, розшарпати, роздирати, роздерти, розідрати, краяти, розкраювати, розкраяти, різати, сушити, крушити; докучати, докучити, гризти, згризати, згризти, їсти, жерти, поїдати, проїдати, марудити (завдавати смутку, не давати спокою — про думки, почуття тощо); пекти, палити, спалювати, спалити (дуже хвилювати — про певні відчуття, переживання); морити, зморювати, зморити (доводити до виснаження, знемоги); муля[и]ти (не давати спокою); тиранити (зумисне завдавати моральних мук комусь)
Словник синонімів української мови. 2014.